Час

Миті летять й похмурий утворюють твій день,
Ти розтринькуєш час, збуваєш його з рук своїх,
По колу тиняєшся в рідному місті своєму,
Чекаєш когось, хто підкаже куди тобі йти.

Вже втомивсь на сонці грітись та дивитися на дощ,
Молодий, ще жити довго, чому б час не вбити, що ж,
Потім раптом помічаєш: десять років — строк минув,
І ніхто не підказав, й постріл стартовий не чув.

Ти біжиш, ти біжиш слід за сонцем, воно вже сідає.
Перегони довкола, воно знов позаду тебе.
Шлях сонця відносний, а ти потихеньку згасаєш,
Дихання слабшає, ближче кінець з кожним днем.

Кожен рік стає коротшим, часу знову не знайти.
Або плани не вдаються, або ж їх не маєш ти.
Тихий відчай не зникає, був швидкий, типовий шлях.
Вийшов час, скінчилась пісня, ще мав щось сказати я.

Дім, знову дім.
Такий близький і рідний він.
Як повертаюся слабким,
Теплом своїм завжди зігріє дім.

Вдалині, у полях,
Плине передзвону шлях,
І до себе кличе він
Слухати чарівний, тихий спів.

Автор перекладу: Юрій Верес. Аранжування: гурт "Кам'яний гість". Альбом "70/80" (2015).


Time (Автори: Роджер Уотерс, Девід Гілмор, Ніколас Месон, Рік Райт, Pink Floyd. Оригінал)

Ticking away the moments that make up a dull day
Fritter and waste the hours in an offhand way.
Kicking around on a piece of ground in your home town
Waiting for someone or something to show you the way.

Tired of lying in the sunshine staying home to watch the rain.
You are young and life is long and there is time to kill today.
And then one day you find ten years have got behind you.
No one told you when to run, you missed the starting gun.

So you run and you run to catch up with the sun but it's sinking
Racing around to come up behind you again.
The sun is the same in a relative way but you're older,
Shorter of breath and one day closer to death.

Every year is getting shorter; never seem to find the time.
Plans that either come to naught or half a page of scribbled lines
Hanging on in quiet desperation is the English way
The time is gone, the song is over,
Thought I'd something more to say.

Home
Home again
I like to be here
When I can

When I come home
Cold and tired
It's good to warm my bones
Beside the fire

Far away
Across the field
The tolling of the iron bell
Calls the faithful to their knees
To hear the softly spoken magic spell

«Time» — пісня британського гурту «Pink Floyd», що увійшла до альбому «The Dark Side of the Moon», який вийшов у 1973 році. Це єдина композиція платівки, де авторами зазначені всі чотири учасники гурту, хоча текст та гармонію створив Роджер Уотерс — один з лідерів гурту. В різних інтерв’ю він розповідав, що ідея пісні прийшла до нього тоді, коли він зрозумів, що більше ні до чого в житті не готується.

Цікаво, що дзвін годинників, з якого починається пісня, був записаний окремо в антикварному магазині з іншою метою: звукоінженер «Pink Floyd» Алан Парсонс мав намір за допомогою цього запису продемонструвати нову квадро-систему. Але потім результат роботи було використано в альбомі. А звук «тік-так» імітує на бас-гітарі Роджер Уотерс, затискаючи струни таким чином, що звучання інструменту стає схожим на цокання годинника.