Ой, у Києві та й на Подолі за широкими спинами я стояв.
Сивий дядько у мікрофон щось розумне розповідав.
Плаче міліція, знов революція, землю й грошей дядько нам обіцяв.
Ой, у Києві та й на Подолі потихеньку він перемагав.
Я повернувся у рідне село, як козак, як Наполеон.
Та й сів чекати, що за перемогу отримаю землю та гривень мільйон.
Минали дні, минали роки, але щось не так, але щось не те.
Благ заповітних я не дочекався, на цвинтарі землю отримав зате.
Як таке сталося? Що ж таке коїться? Які гарні слова він тоді промовляв.
Або ж підманули, або не за тими широкими спинами я стояв, я стояв, я стояв.
Ой, у Києві, та й на Подолі...
Автор пісні: Юрій Верес. Аранжування: гурт "Кам'яний гість". Альбом "Там, за горами" (2013).